Комондор

Комондор 

Порода комондорів виникла дуже давно, тому достовірно визначити ї] походження доволі складно. Ймовірно, угорським вівчаркам – більше тисячі років. Назва породи з італійської перекладається, як “король собак”, мадяри так називали білих собак-пастухів. На думку вчених, комондора вивели шляхом схрещування кількох старовинних порід вівчарок і вовків. Впродовж століть зовнішній вигляд цих гігантів майже не змінився. Спроби схрестити комондора з іншою породою не дають потомства. За угорською легендою, перший комондор народився у вовка і вівці – унікальна шерсть собаки навіює ці асоціації.

Характеристика породи

Комондор – це пес-велетень з сильним тілом та унікальною білою шерстю, яка сягає землі. Він має масивний кістяк і добре розвинену мускулатуру, грубі форми корпуса і короткувату морду. Заводити його варто лише господарю з сильними лідерськими якостями, який вже має досвід утримання собак. Очі цього собаки часто вкриває густа шерсть, і здогадатись про його настрій чи наміри може лише досвідчена людина. Він здатен стати вірним другом сім’ї та надійним охоронцем, проте погано лагодить з іншими домашніми тваринами, насамперед, собаками.

Зовнішній вигляд.

Величезний комондор зовсім не схожий на інших собак. Його прикметна риса – скручена у шнури шерсть, що може сягати землі. У породистого собаки забарвлення шерсті лише біле. Чорні комондори належать до метисів, і не визнаються породою. Чорною може бути лише мочка носа – єдине, що можна розгледіти на широкій морді, вкритій довгою шерстю. Не варто забувати, що класичний “овечий” вигляд комондор набуває у дорослому віці – після 2-х років. Цуценята мають ніжну тонку шерсть, яка випадає повністю, поступаючись хвилястим пасмам. У старшого собаки ці пасма починають звиватись у кучері, які згодом перетворюються на шнури.

Утримання та догляд.

Догляд за 2000 шнурів шерсті (саме стільки їх з’являється у собаки до старости) не такий складний, як видається на перший погляд. Шерсть комондорів не можна розчісувати. Вам лише доведеться регулярно розділяти пасма, щоб вони не збились в один клубок. Допоки шнури ще не скрутились, ви помічатиме невелику кількість випалої шерсті навесні та восени. Вона не має запаху, тому не додасть Вам складнощів у прибиранні. Коли ж Ваш улюбленець набуде класичної зачіски – можете забути про проблеми, пов’язані з линькою. Випала шерсть залишатиметься міцно закріпленою у шнурі назавжди. Комондори потребують багато простору, тому заводити їх доцільно у сільській місцевості й утримувати у вольєрі.

Висота загривка: 65-80 см

Вага: 40-60 кг