Сенбернар

Сенбернар 

Вузька ущелина в Альпах сполучає Швейцарію і Італію. Це особливо небезпечне місце для гірських подорожніх. Його трапинки покриті льодом і снігом, є постійний ризик сходження лавини. Саме тому тут в 1050 році Архідиякон Бернард де Менто побудував притулок, завдяки якому багато мандрівників було врятовано. Саме у таких погодних умовах звикли працювати рятувальники, які знаходили гинучих людей і доставляли їх в притулок. Цими рятувальниками були сенбернари. Незабаром після смерті, Бернардо де Менто зарахували до лиця святих. Вважається, що він по колишньому оберігає усіх гірськолижників, альпіністів і інших гірських подорожніх. А сенбернари досі витягують їх з під величезних снігових завалів. Колись цих собак так і називали “альпійські мастифи”, лише в 1882 році Англійський собачий клуб назвав цих собак на честь Святого Бернара. А незабаром був затверджений національний стандарт породи.

Характеристика породи.

Сенбернари дістали свою назву завдяки Святому Бернарду, що в 1050 році створив притулок для усіх людей, що живуть і подорожують в горах. Двері цього притулку відкриті для всіх у будь-який час і до цього дня. Як і до цього дня для усіх відкриті серця цих чудових собак. Ці собаки відрізняються від всіх інших винятковою добротою. Вони абсолютно не схильні до агресії. Ці собаки використовувалися як рятувальники. Вони і зараз можуть врятувати людину від самотності і будь-якої недуги. Це воістину святі пси, які стануть Вашими найвідданішими і люблячими друзями.

Зовнішній вигляд.

Сенбернари – собаки неймовірних розмірів, міцної, мускулистої статури з величезною головою. У них потужний широкий череп. Лоб виступає, трохи покритий складками. Ніс широкий, плоский, чорного кольору. Морда коротка, тупа. Є брилі, що звисають. Кути рота завжди видно. Щелепи сильні. Очі середні, светло- або темно-коричневого кольорів. Верхні і нижні краї повік можуть відвисати. Вуха високо посаджені, далеко одне від одного розташовані, середнього розміру, висячі, прилеглі до щік. Шия сильна з невеликим підвісом. Спина широка і міцна. Кінцівки паралельні один одному, прямі, широко поставлені. Хвіст довгий, сильний, широкий біля основи; у збудженому стані – високо піднятий. Вовняний покрив буває двох типів:

– короткошерстий тип (шерсть м’яка, щільно прилегла з густим підкошлатому. Хвіст покритий довшою шерстю);

– довгошерстий тип (шерсть середньої довжини, пряма з густим підкошлатому. На морді і вухах шерсть коротка. Хвіст покритий густою довгою шерстю. Є присутніми штани і очоси на передніх кінцівках). Забарвлення біле з червоно-коричневими плямами або з червоно-коричневим плащем, що повністю покриває спину собаки.

Утримання та догляд.

Сенбернар може жити в квартирних умовах. Проте, з ним треба буде здійснювати щоденні тривалі прогулянки. Особливо інтенсивного зайняття або пробіжок сенбернар не вимагає, це досить важкий і масивний собака, який любить розмірений спосіб життя. Пам’ятайте, що цим собакам не можна знаходиться на сонці і в спекотний літній день їх треба вигулювати по мінімуму. Слід уважно стежити за чистотою вух і очей сенбернара, також необхідно раз на тиждень чистити йому зуби за допомогою собачої пасти. Довгошерстих сенбернарів рекомендується розчісувати щодня, короткошерстних – один або двічі на тиждень. Мити собаку треба украй рідко. Також після кожного прийому їжі і води витирайте собаці пащу, адже у сенбернарів дуже щедре слюновідділення.

Висота загривка: 65-90 см

Вага: 55-100 кг