У 1891 році у Брюсселі клуб любителів бельгійських вівчарок вирішив розділити собак на декілька груп, залежно від їх довжини шерсті і забарвлення. У районі міста Малин були популярні бельгійські темно-палеві вівчарки з короткою шерстю, їм було дано назву Малинуа.
Характеристика породи.
Малинуа – пильний, активний, сторожовий собака, який завжди готовий до рішучих дій. У країнах СНД про існування цієї породи дізналися зовсім нещодавно, проте вона вже встигла завоювати серця наших громадян. Ці собаки мають виняткові сторожові якості, вони відважні і сміливі, ну просто створені для небезпечної, роботи, що вимагає спеціальної підготовки.
Зовнішній вигляд.
Вівчарка середнього розміру з правильними і пропорційними формами. З довгими, мускулистими лапами. Тулуб потужний, але не великий. Вуха прямі, стоячі. Статура Малинуа нагадує вовчу. Вона начебто потужна, але в той же час граціозна і елегантна. Шерсть густа, у всіх різновидів малинуа на морді та вухах повинна бути чорна маска. Хоча цей пес – типовий представник робочих пастуших собак, які були створені для сільської місцевості і активної праці.
Утримання та догляд.
Звичайно, краще всього собак, які створені для служби тримати в заміських умовах. Вони можуть жити на вулиці у вольєрах. Завдяки їх густому підшерстку, їм не страшні будь-які погодні умови, будь то дощ і холод, або неймовірна спека. Якщо Ви плануєте завести такого вихованця в квартирі, пам’ятайте, що йому потрібна щоденна фізична праця і розумове навантаження. Вони невтомні, не можуть просто лежати і нічого не робити, їх завжди треба чимось займати. Що стосується догляду, то особливі зусилля Вам не знадобляться. Вичісувати Малинуа необхідно тільки в період линьки. Мити – украй рідко. У Бельгії вівчарок взагалі мити не прийнято.
