Стаффордширський тер’єр

Американський стаффордширський тер’єр

Американські стаффордширські тер’єри були виведені в США шляхом схрещення бульдогів і англійських тер’єрів. Спочатку цих собак називали піт-бультер’єрами. Вони були дуже популярними в період Першої світової війни і стали практично символом Америки. У 1936 році представники цієї породи були розділені. Стаффордширські тер’єри отримали офіційне визнання, і перестали бути різновидом піт-булей. Міжнародна федерація кінологів визнала породу лише в 1972 році. Порода стала називатися американським стаффордширським тер’єром.

Характеристика породи.

Для того, щоб стати хазяїном собаки цієї породи, треба бути сильною, упевненою в собі людиною. Якщо Ви грамотний і досвідчений собаківник, що любить досить серйозних службових собак, при цьому відданих і вірних, товариських і доброзичливих, то американський стаффордширський тер’єр неначе створений для Вас. Ці собаки дуже ласкаві по відношенню до сім’ї, в якій живуть. У них немає агресії до людей, проте, на захист своїх близьких вони встануть не роздумуючи. Представників цієї породи можна заводити, якщо у Вас є діти. Проте, щоб виключити всілякі несподіванки, собака повинен розуміти, що головна у будинку людина. При чому не лише хазяїн, але і інші члени родини. Стаффордширські тер’єри прекрасні захисники і вартуючи. Треба бути дуже уважними, коли Ви запрошуєте у будинок друзів. Собака може проявити агресію.

Зовнішній вигляд.

Американський стаффордширський тер’єр – коренастий, міцний і мускулистий собака. Голова у нього середньої довжини з широким черепом. Перехід від лоба до морди виразний. Морда середньої довжини. Щелепи сильні. Губи до них щільно прилягають. Мочка носа чорного кольору. Вуха високо поставлені, маленькі за розміром, напівстоячі або стоячі. Очі глибоко посаджені, широко розташовані один від одного, округлої форми, темного кольору. Шия середньої довжини, досить потужна з невеликим вигином. Спина коротка. Живіт підтягнутий. Грудна клітка глибока і широка, з виступаючими ребрами. Передні кінцівки широко поставлені, прямі. Задні кінцівки дуже добре розвинені, міцні і мускулисті. Лапи середнього розміру, пальці зімкнуті. Хвіст низько посаджений, короткий, звужений до кінця. Шерсть коротка, жорстка, щільно прилегла. Забарвлення може бути практично будь-яке: однокольорове, плямисте. Біле, чорно-підпале і печінкове забарвлення не бажані.

Висота загривка: 43-48 см

Вага: 17-20 кг

Утримання та догляд.

Стаффордширські тер’єри можуть жити і в місті, і в селі. Проте, якщо Ви хочете тримати свого вихованця у дворі приватного будинку, потурбуйтеся про те, щоб у нього була досить простора вольєра, в якій буде повністю захищене місце від холодів і опадів. Адже шерсть стаффордширського тер’єра коротка, вона не захищає його від поганих погодних умов і абсолютно не гріє. Якщо Ваш пес живе в квартирі, зверніть увагу, де знаходиться його місце: не повинно бути протягів і радіаторів. Обов’язково треба регулярно виводити собаку на прогулянку, і забезпечувати йому достатнє фізичне навантаження. Шерсть стаффорда не потребує ретельних і регулярних вичісувань. Вона коротка, тому її треба всього раз на тиждень чистити гумовою щіткою. Часто мити цих собак не рекомендується. Використовуйте для купання вихованця тільки спеціальні собачі засоби гігієни. У собак цієї породи можливі роздратування і інші шкірні інфекції. Тому, їх шкірі треба приділяти особливу увагу. Не забувайте промивати очі стаффорда відваром ромашки. Також щомісячно підстригайте кігті і стежте за чистотою його вух.