Далматин
Далматин
Коріння цієї породи сягають хорватської Далмації ХV – ХVІ ст. Існує припущення, що вона сформувалась за участю представників нині неіснуючих порід північного гончака і талбота. Інша версія стверджує, що привезених у ХVІІ ст. в Англію собак з Далмації схрестили з місцевими британськими породами (більш вірогідне припущення – з пойнтером). Атлетичні далматини залучались до різноманітної діяльності – охоронної, сторожової, змагальної, мисливської та ін. На сьогоднішній день їх заводять, насамперед, як домашніх улюбленців.
Характеристика породи
Давня чистокровна порода собак з прикметною плямистою шерстю, більшість яких частково або повністю позбавлені слуху. Цей прикрий факт не суперечить дивовижній багатофункціональності далматинів: мисливців, компаньйонів, артистів цирку, пастухів і охоронців. Ці улюбленці дітей за одноіменним мульфільмом справді стають хорошими сімейними собаками. Проте, їх не варто заводити сім’ям з маленькими дітьми. Глухий далматин може інстинктивно вкусити малюка, відчувши небезпеку для себе.
Зовнішній виляд
Хоча всі звикли впізнавати далматина за чорним крапом на білому тлі, представники цієї породи можуть мати й коричневе (печінкове) забарвлення. У такому разі чорний ніс собаки також стає коричневим або крапчатим, а кігті – коричневими або білими. Прикметна риса цих мускулистих собак – сильна пряма спина, що не вигинається навіть під час руху. Круглим блискучим очам притаманний розумний погляд, а висячі вуха на сухій голові розташовано доволі високо.
Висота загривка: 54-61 см
Вага: 24-27 кг
Утримання та догляд
Короткошерсті далматини линяють постійно, але це не обтяжить Вас складними процедурами догляду. Купати такого собаку слід лише за необхідністю. Раз або двічі на тиждень його шерсть вичісують щіткою з щетини або використовують спеціальну рукавицю. Кігті собаки регулярно вкорочують, а вуха дбайливо очищають, щоб запобігти можливому інфікуванню і запаленню. Для цього доцільно використовувати м’який джгут і діяти обережно, намагаючись не торкатись внутрішнього вуха.