Шнауцер (Міттельшнауцер)

Шнауцер (Міттельшнауцер) 

Точне походження собак цієї породи невідомо. Багато кінологів вважають, що ці собаки з’явилися задовго до їх офіційного визнання. Ще в 15-ому столітті на багатьох полотнах відомих художників зустрічалися собаки, що нагадують сучасних шнауцерів. У 1836 році один з німецьких вчених описав собак під назвою жорсткошерстий пінчер. Саме ці собаки незабаром дістали назву “Шнауцери”, що в перекладі з німецького означає “вуса”. У той час саме вуса були відмінною рисою цих собак. Припускають, що прабатьками німецького пінчера був великий пудель і німецький шпіц. Пінчери уперше взяли участь у виставці, що проходила в Німеччині в 1854 році. У 1880 році був створений перший клуб любителів породи. А в 1895 році цих собак офіційно стали називати “вусатими”. Перший стандарт породи був прийнятий в 1907 році. У той час шнауцери були робочими собаками, яких використовували в якості охоронних і сторожових. Вони оберігали коней на фермах, саме тому їх називали “стаєнними”. Також вони супроводжували карети, і у разі небезпеки гучним гавкітом повідомляли про наближення грабіжників або диких тварин. Шнауцери використовувалися в господарстві також в якості щуроловів. Починаючи з 1980 року собаки цієї породи стали поширюватися на території Радянського Союзу. Сьогодні ці собаки надзвичайно популярні серед жителів багатьох країн світу. Проте, тепер люди придбавають їх в основному в якості домашніх улюбленців і компаньйонів.

Характеристика породи.

У цих собак чудовий характер, завдяки ньому вони можуть стати відмінними компаньйонами для усієї родини. Шнауцери – собаки з високим інтелектом, спокійним і урівноваженим характером. Вони дуже прив’язуються до людей, проте, ніколи не стануть нав’язуватися до них. Зазвичай, якщо хазяїн зайнятий, шнауцер його не турбуватиме. Ці собаки хороші охоронці, вони неагресивні, але не довірливі до сторонніх. Шнауцери ніколи не вдаються до крайності, вони тактовні і інтелігентні, ніколи не нападуть на незнайому людину без приводу. Також шнауцери не втрачають пильності, але гавкають лише в тих випадках, коли це дійсно потрібно.

Зовнішній вигляд.

Шнауцер – собака середнього розміру, приземкувата, компактної статури, мускулиста, з міцним кістяком. Голова у нього досить великого розміру, проте вона відповідає потужній статурі пса. Морда клиноподібної форми, не загострена. Лоб плоский. Перехід від лоба до морди добре виражений за рахунок шерсті над очима, що утворює брови. Спинка носа пряма, мочка – чорного кольору, велика з широкими ніздрями. Губи щільно прилягають до масивних щелеп. Очі середнього розміру, овальної форми, темного кольору. Вуха високо посаджені, трикутної форми, висячі на хрящі, зазвичай купіруються. Шия міцна, без підвісів. Спина пряма, міцна, досить коротка. Грудна клітка глибока, в міру широка, овальної форми. Хвіст високо посаджений, купірується. Кінцівки прямі, мускулисті, паралельні один одному. Шерсть груба, жорстка з густим підкошлатому. На лобі і вухах шерсть коротша. На морді утворює вуса і брови. Забарвлення може бути рівномірним чорного кольору або “перець з сіллю” – підшерстя сірого кольору, остьове волосся – чорного.

Висота загривка: 45-50 см

Вага: 15 кг

Утримання та догляд.

Собаки породи “шнауцер” – ідеальні для утримання в квартирних умовах. Їх шерсть практично не линяє, а характерний собачий запах – відсутній. Крім того, завдяки своєму середньому розміру, вони не займуть у Вашому будинку або квартирі багато місця. Звичайно, вони дуже рухливі, тому прогулянкам зі шнауцером слід приділяти не мало часу. Проте, прогулянки з такими чудовими псами підуть лише на користь їх власникам. Ці собаки подарують своїм хазяям масу позитивних емоцій і тільки приємні враження про прогулянки. Проте, не слід забувати і про ретельний догляд за своїми вихованцями. Представники цієї породи потребують регулярного вичісування металевим гребенем. Крім того, їх шерсть треба вручну вищипувати, а також потрібна регулярна стрижка. Адже, якщо не стежити за зовнішнім виглядом шнауцера, його шерсть виглядатиме недоглянутою, а сам шнауцер буде схожий на звичайного дворового песика. Особливу увагу треба приділяти шерсті на морді; не забувайте чистити її після кожного прийому їжі. Стежте за чистотою вух і очей Вашого вихованця. Щомісячно підстригайте йому кігті. Пам’ятайте, що головне для братів наших менших – любов, турбота і увага.